Народилася Ольга Плешкан
— українська художниця, музейний працівник.

О́льга Іва́нівна Плешкан (15 червня 1898, Чортовець, Городенківський район, Івано-Франківська область — 25 грудня 1985, Снятин, Івано-Франківська область) — українська художниця, музейний працівник.

Батько, Іван Плешкан, був у Чортівці священиком. Матір — Олена Плешкан, дочка священика Кирила Гаморака, рідна сестра дружини Василя Стефаника Ольги, — після смерті чоловіка виїхала з дочкою до своєї сестри Ганни Гаморак — дружини Северина Даниловича в Березині, біля села Будзин Тлумацького повіту.

1910 — Ольга склала вступний іспит до української гімназії сестер Василіянок у Львові. Була членом драгоманівського гуртка, який діяв у гімназії нелегально.

1912 — коли двоюрідний брат матері Василь Костащук одержав посаду викладача української гімназії «Рідної школи» в Городенці, Ольга Плешкан переїхала зі Львова до Городенки, навчаться в гімназії; директором закладу був письменник Антін Крушельницький.

1918 — закінчила гімназію.

1922 — стала студенткою філологічного факультету Львівського університету.

1925 — поступила до мистецької школи Олекси Новаківського. Закінчила її 1932 року.

1939 — працювала учителькою в селі Русові, потім одержала посаду наукового працівника музею Василя Стефаника в тому ж селі, працювала в ньому до виходу на пенсію 1957 року.

1941–1944 — експонувала свої твори на виставках у Львові — як членкиня Спілки Праці Українських Образотворчих Мистецтв.

Після виходу на пенсію переїхала в Снятин.

Вже на пенсії співпрацювала з музеєм Марка Черемшини.

1962 — Львівське відділення Спілки художників України організовало виставку учнів Новаківського: Ґебус-Баранецької, Григорія Смольського та Ольги Плешкан.

На останньому році життя у неї дуже послабився зір — не могла вже сама читати і писати.

Похована на «малому» цвинтарі в Снятині, біля могили своєї матері.

Колишню вулицю Профспілкова, де вона мешкала у Снятині, названо її іменем.