Народився Михайло Миколайович Андрусяк

Лауреат премії імені Василя Стефаника.

Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка за 2010 рік — за документально-художню трилогію про воїнів УПА «Брати грому», «Брати вогню», «Брати просторів»

Народився Михайло Миколайович Андрусяк 5 грудня 1955 року в селі Вербівці Городенківського району Івано-Франківської області. Найкращими споминами дитинства, за словами самого письменника, є мамина пісня і запах чиблівок з-під батькового рубанка, а ще – солодкий кукурудзяний малай і перший власний покіс.

Подорож у країну знань розпочав із сільської восьмирічки, яку закінчив 1971 року. Продовжив навчання в Коломийському технікумі механічної обробки деревини (1971-1975). Також здобував освіту в морехідній школі м. Пярну (Естонія, 1978).

Служив в Радянській армії (1975-1977). Навчався на факультеті романо-германської філології Київського університету ім. Т.Шевченка, який закінчив 1985 року. Працював на деревообробних підприємствах Київщини і Коломиї, учителем іноземних мов та Коломийщині та Косівщині.

Плив і за течією, але частіше проти, аж поки в 1988 році не прибило до острова “Агро” – першої в Україні легальної демократичної газети. Пропрацював п’ять років заступником головного редактора манованого часопису,

З того часу живе просвітницько-видавничою справою. Доклав рук до створення в Коломиї видавництва “Вік”. Зараз директором коломийської друкарні ім. Шухевича (з 1993). Михайло Андрусяк є членом Спілки журналістів України (з 1991), членом Спілки письменників України (з 1995). Йому належить велика організаційна та редакторська праця у видавничо-поліграфічному товаристві “Вік”. Михайло Андрусяк є також членом редколегії журналу “Перевал”.

У 2002 році став лауреатом обласної літературної премії ім. В. Стефаникаобласної літературної премії ім. В. Стефаника за за документально-художню трилогію «Брати грому».

Твори Михайла Андрусяка – це правдиві розповіді про те, як жили і вмирали за незалежність України герої без почестей і відзнак. Його художньо-документальні повісті змушують кожного українця збагнути та усвідомити свій історичний обов’язок перед рідним народом, бо відродження нашої всеукраїнської духовності залежить нині від кожного з нас.