Народився Баран Володимир Левкович –
лауреат літературної премії ім. В. Стефаника 2004 року.

Баран Володимир Левкович (народився 16.04.1929 р. в м. Снятин Івано-Франків. обл.) – мистецтвознавець, краєзнавець, член Національної Спілки художників України, член Національної Спілки журналістів України. Закінчив факультет теорії та історії мистецтва інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Ю. Рєпіна Академії мистецтв у Ленінграді. Працював головним художником Івано-Франківського художньо-виробничого комбінату, Художнього Фонду України. Володимир Левкович працював в Івано-Франківській обласній організації СХУ на посадах референта, члена правління, голови ревізійної комісії. Був позаштатним працівником відділу культури обласної газети „Прикарпатська правда". Від 1983 р. викладач історії мистецтва в Івано-Франківській державній дитячій художній школі.

Автор друкованих книг: „Тернистий шлях Осипа Сорохтея (2002), „Історії промовисті сторінки" (у співавторстві з О. Шереметом) (1971), „Ковпаківці" (нарис про пам’ятник ковпаківцям в м. Яремчі) (1977), колективних видань „На землі Прикарпатській" (1967), „Любимо тебе, земле" (1984), „Духовно ми багаті" (1979), „Радянське Прикарпаття", каталогів персональних та групових художніх виставок: „Данило Нарбут" (1964), „Іван Кулик" (1963), „Микола Варення" (1972), „Сторіччя від дня народження Василя Стефаника" (1973), статей у журналах та газетах України.

У 2003 році видана книга „Михайло Зорій" про творчу діяльність Михайла Зорія (1908-1995), який жив і працював у Станіславові. Особливе місце у творчій спадщині митця займає широко відомий меморіальний пам’ятник західноукраїнському композитору Д. Січинському. З появою цього унікального монументального твору в сузір’ї імен видатних людей Прикарпаття засяяла зірка Михайла Зорія.

За книгу „Михайло Зорій" В. Л. Баран у 2004 р. отримав премію імені Василя Стефаника.