Народився Баран Євген Михайлович
— Лауреат обласної премії імені В. Стефаника 2006 р.

Лауреат обласної премії імені В. Стефаника (2006) в галузі документалістики та літературознавства за серію публікацій в 2004-2005 роках.

Євген Михайлович Баран – відомий український критик, літературознавець, перекладач, поет, вчений. Кандидат філологічних наук (1994), доцент кафедри української літератури Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (з 1998). Член Національної Спілки письменників України (1997), а з 2009 р. – голова її обласної організації.

Лауреат премії ім. О. Білецького в галузі літературної критики (1999), міської премії ім. І. Франка в галузі літератури (2001), міжнародної літературної премії ім. М. Гоголя „Тріумф” (2003), обласної премії ім. В. Стефаника в галузі літератури (2006), міжнародної літературної премії ім. Богдана-Нестора Лепкого (2007), премії ім. Д. Нитченка (2008), міжнародної літературної премії ім. Г. Сковороди „Сад Божественних пісень” (2009), премії ім. П. Куліша (2012).

Народився 23 травня 1961 р. в с. Джурині Чортківського району Тернопільської області. Закінчив філологічний факультет Львівського національного університету ім. І. Франка (1984) та аспірантуру Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України (1992). Живе і працює у м. Івано-Франківську.

Автор низки праць про сучасний літературний процес в Україні. Літературно-критичний дебют Є. Барана відбувся 11 лютого 1988 р. на сторінках всеукраїнської газети „Друг читача”. Перший збірник есеїв „Замах на міражі” вийшов у Львові 1997 р. в проекті „Морена: літературний журнал одного автора”. У науковому доробку вченого – збірники літературно-критичних текстів „Зоїлові трении” (1998), „Звичайний читач” (2000), „Навздогін дев’яностим” (2006), „Читацький щоденник – 2005” (2006); монографія „Українська історична проза другої половини ХІХ – початку ХХ століття і Орест Левицький” (1999); книги есеїстики „Порнографічна сутність правди” (2007), „У полоні стереотипів” (2009); книга щоденникових нотаток та есеїстики „Наодинці з літературою” (2007); науково-методичне видання „Актуальні проблеми нової української літератури” (2001); „Як я став Євгеном” (2010), „Дев’яності навиворіт: есе” (2011), „Тиша запитань: Люди. Книги. Життя” (2011), велика кількість літературознавчих статей, рецензій, доповідей 2008 р. у Львові вийшли книги Б. Боби-Диги „Писане дощем” та „Поезія єднання: вірші з Кракова”, де Є. Баран (разом із О. Гордоном) виступає як перекладач цілого ряду віршів польських поетів.