Народився Кононенко Віталій Іванович
– вчений, мовознавець, професор.

Кононенко Віталій Іванов09ич – вчений, мовознавець, професор.

Народився 9 вересня 1933 р. в м. Києві. Після закінчення філологічного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка у 1958-1962 рр. навчався в аспірантурі при Київському університеті, в 1967 року захистив кандидатську дисертацію.

Працював учителем мови і літератури Чорнобаївської середньої школи, середніх шкіл м. Києва, інспектором районного відділу народної освіти.

У 1962-1986 рр. – викладач, доцент, декан Київського педагогічного інституту, професор. З 1986 р. – ректор Івано-Франківського педагогічного інституту ім. В. Стефаника, з 1992 року – ректор Прикарпатського університету імені В. Стефаника. З 2004 року – почесний ректор університету. Завідувач кафедри загального і порівняльного мовознавства. Викладав в університетах Канади, Угорщини, Югославії, Польщі.

У сфері наукових зацікавлень В.Кононенка широка проблематика українського, слов’янського та загального мовознавства, лінгвостилістики, культури мови, перекладознавства, лінгводидактики.

Автор понад 360 наукових і науково-методичних праць, зокрема 42 монографій, підручників і навчальних посібників. Опублікував численні розвідки з проблем семантичного синтаксису: монографію «Системно-семантичні зв’язки в синтаксисі» (1976), серію статей в академічних журналах «Мовознавство» та «Вопросы языкознания», підручник для шкіл з поглибленим вивченням української мови „Рідне слово” (2001), навчальні посібники для шкіл та вищих навчальних закладів, „Українська лінгвокультурологія” (2007), як співавтор і головний редактор – навчальний посібник „Мій рідний край – Прикарпаття” (2000) та інші.

Значне місце в науковому доробку В. Кононенка посідають публікації в галузі психолінгвістики, лінгвокультурології та етнолінгвістики, це, зокрема, монографії „Символи української мови” (1998), „Мова. Культура. Стиль” (2002), „Концепти українського дискурсу” (2004), у співавторстві і за редакцією – праці „Василь Стефаник – художник слова” (1996), „Духовні цінності українського народу” (1999), „Етнос. Соціум. Культура: регіональний аспект” (2006) та інші. Дослідник мови творів Т. Шевченка, М. Коцюбинського, Лесі Українки, В. Стефаника, сучасних письменників України.

Відомий фахівець у галузі лінгводидактики. Опублікував науково-методичні праці „Українська етнолінгводидактика” (1995), „Етнолінгводидактика” (1998), співавтор і головний редактор колективної монографії „Українська етнопедагогіка” (2005), автор багатьох статей у виданнях Академії педагогічних наук України, науково-методичного центру АПН України та Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника.

Як учений-славіст брав участь у Міжнародних конгресах славістів, Міжнародних конгресах україністів, Міжнародних конференціях. Співавтор навчального посібника для вищих навчальних закладів України „Контрастивна граматика української та польської мов” (2006), монографії „Контрастивний аналіз української та польської мов” (2007). Опублікував серію статей із проблем перекладу з польської та російської мов на українську.

В. Кононенко створив наукову школу семантичного синтаксису. Під його керівництвом захищено 34 кандидатські та З докторські дисертації. Наукова-педагогічна та громадська діяльність В. І. Кононенка здобула високу оцінку. Йому присвоєно почесне звання „Заслужений діяч науки і техніки України”. Нагороджений орденами „Знак пошани”, „За заслуги” ІІ і ІІІ ступенів, святого князя Володимира ІІІ ступеня, медаллю НАПН України „К. Д. Ушинський” та іншими медалями. Відмінник народної освіти, лауреат премій НАПН України, імені Ярослава Мудрого, обласної премії Мирослава Стельмаховича.

За наукові розвідки В. І. Кононенко удостоєний премії імені В.Стефаника 1999 року.